ѕерекладач з ¤понськоњ ≤гор ƒуб≥нський

ѕереклади украњнською ] ѕереклади рос≥йською ] јнотац≥њ ]

Ласкаво прошу на мою сторінку!

ќстаннЇ оновленн¤

14 кв≥тн¤ 2004 р.

 

Ќ≈¬≤ƒ –»“»… ј–’≤ѕ≈Ћј√

≤гор ƒуб≥нський

ѕТ¤тнадц¤ть рок≥в тому на конференц≥њ з ¤понськоњ ф≥лолог≥њ в ≤нститут≥ крањн јз≥њ та јфрики ћосковського ун≥верситету доб≥гав к≥нц¤ другий день роботи секц≥њ л≥тератури. ≤ раптом сталос¤ небачене: допов≥дь перекладача з  иЇва (тод≥ ще досить молодого) перервали й розпочали обговоренн¤, аж надто емоц≥йне й не дуже орган≥зоване. ƒопов≥дач ледве вмовив поважну аудитор≥ю дослухати, ¤ких висновк≥в в≥н д≥йшов.

–≥ч у тому, що за даними ёЌ≈— ќ япон≥¤ належала до ш≥стки крањн, де щороку видавали понад 10 000 назв художньоњ л≥тератури, частка япон≥њ в св≥товому Употоц≥Ф публ≥кац≥й становила близько 6 %, водночас у потоц≥ переклад≥в на вс≥ мови св≥ту ¤понськ≥ л≥тератори не дос¤гали й п≥вв≥дсотка, а на мови —–—– Ц узагал≥ менше 0,1 %. Ѕ≥льше того, з 1960 року художн≥х твор≥в у япон≥њ стали видавати б≥льше вдв≥ч≥, а частка переклад≥в у св≥товому потоц≥ зросла лише в п≥втора рази, в –ад¤нському ж —оюз≥ й узагал≥ зменшилас¤ на третину. ≤ ¤кщо за 70 рок≥в рад¤нськоњ влади, скаж≥мо, книжок американських, англ≥йських, н≥мецьких письменник≥в видали десь по 5000 назв кожних, французьких Ц близько 8000, то ¤понц≥в не набралос¤ й 500! ясна р≥ч, переклади виходили здеб≥льшого рос≥йською мовою, украњнською не видали й трьох дес¤тк≥в книжок.

—татистику московськ≥ й лен≥нградськ≥ перекладач≥ сприйн¤ли ¤к звинуваченн¤ Ц н≥бито вони погано працюють. јле мен≥ йшлос¤ зовс≥м про ≥нше: хибну видавничу пол≥тику, ¤ка нехтувала самим ≥снуванн¤м ¤понськоњ л≥тератури, неможлив≥сть зростанн¤ корпусу перекладач≥в через недоступн≥сть дл¤ молод≥ дос¤гнень ¤понськоњ культури, в першу чергу, л≥тератури, та фактичну заборону на профес≥ю сходознавц¤ в —–—– (бо до ун≥верситет≥в, де вивчали ¤понську мову, приймали т≥льки за рекомендац≥¤ми не нижче, н≥ж м≥ськкому компарт≥њ).

«а пТ¤тнадц¤ть рок≥в ¤понською мовою стали видавати ще б≥льше художньоњ л≥тератури. ” Уп≥вн≥чного сус≥диФ справи не сказати, щоб пол≥пшились радикально, але бодай ¤кась д≥¤льн≥сть спостер≥гаЇтьс¤. ”се, фактично, тримаЇтьс¤ на ентуз≥азм≥ вельмишановного √ригор≥¤ „хартишв≥л≥ та купки рос≥¤н-актив≥ст≥в, ¤к≥ влаштувалис¤ на роботу в япон≥њ й при цьому викроюють час на переклад на рос≥йську.

” наш≥й крањн≥ не в≥дбуваЇтьс¤ н≥чого. «а дванадц¤ть незалежних рок≥в украњнською мовою видано одну (!) нову книжку Ц доб≥рку класичних ¤понських поез≥й. ¬идавничу пол≥тику (точн≥ше, пол≥тику невидаванн¤) визначають т≥ сам≥ люди, що й за рад¤нських час≥в. ™дине, що зм≥нилос¤, Ц њхн¤ фразеолог≥¤: ¤кщо колись за в≥дмовку правило Унам спок≥йн≥ше без ваших ¤понц≥в, тим б≥льше, ще не виданих у ћоскв≥ рос≥йською мовоюФ, то нин≥ Ц Уваших ¤понц≥в не купуватимуть, а власних грошей на виданн¤ немаЇФ. япон≥¤, одна з найб≥льших у св≥т≥ л≥тературних крањн, лишаЇтьс¤ нев≥дкритим арх≥пелагом.

«о два дес¤тки ун≥верситет≥в уже навипускали к≥лькасот дипломованих ¤понознавц≥в, проте молодих ≥мен перекладач≥в не зТ¤вл¤Їтьс¤ (до реч≥, з тих, хто працюЇ нин≥, ¤пон≥ст за осв≥тою лише один). Ќаймолодш≥ з нас ось-ось розм≥н¤ють шостий дес¤ток; скор≥ш за все, художн≥й переклад ≥з ¤понськоњ на украњнську мову невдовз≥ зникне назавжди. «вичайно, цього не пом≥т¤ть у япон≥њ, бо там твор¤ть дл¤ свого народу й не переймаютьс¤ славою в Узах≥дних варвар≥вФ; навр¤д чи пом≥т¤ть ≥ в нас, бо з останнього покол≥нн¤ Укнижник≥вФ жменька п≥дкор¤Ї вершини б≥знесу та влади й давно закинула читанн¤, а б≥льш≥сть зведена до жебрацтва. Ќова ж Уіенерац≥¤Ф зам≥сть книг ≥ знань безповоротно Уобрала пепс≥Ф.

ƒл¤ людини сх≥дноњ культури г≥рко не залишити учн≥в, бо то значить Ц дозволити п≥ти в небутт¤ вс≥й низц≥ вчител≥в, ¤к≥ передували тоб≥. ёнацтво, читайте, вч≥тьс¤, поки ми ще жив≥.

Для читання перекладів використовуйте Adobe Acrobat Reader 4.0 або пізніші версії.

 

Напишіть листа перекладачев≥dubinskyi@narod.ru 

Ќј–ќƒное творчество

Rambler's Top100

ћ≈“ј - ”краина

Hosted by uCoz