Кодзі Танака "Місто, де розвіюють прах"

Переклади українською ] Переклади російською ] Анотації ]

 

Кодзі Танака народився 1941 р. в Сеулі. По закінченні університету Васеда в Токіо працював продюсером телерадіокомпанії Ен-ейч-кей. Після літературного дебюту в 1974 році швидко набув популярності. Пише в жанрах фантастики, детективу, пригодницькому. Тривалий час обіймав посаду голови Клубу письменників пригодницького жанру. Кілька оповідань Танаки перекладалися російською мовою й друкувалися в збірках наукової фантастики, одне з його оповідань в українському перекладі було надруковано в журналі “Всесвіт”.

Роман “Місто, де розвіюють прах” побачив світ 1981 р. Це – пригодницький твір із напруженим динамічним сюжетом, який, водночас містить елементи фантастики й містики. 

Обсяг – близько 8,5 авторських аркушів.

Звивистою дорогою мчить авто. Незадовго до прибуття на місце призначення водій виявляє переслідування, але при спробі “відірватися” машина падає у водосховище біля греблі ГЕС.

Популярна акторка Кодзуе Тійоґі бачить уві сні, як руйнується гребля ГЕС. Раптом вона прокидається від телефонного дзвінка. Якийсь Акацукі, нібито співробітник її старшого брата Юміхіко, сповіщає, що той потрапив у автокатастрофу й зник безвісти: машина впала у водосховище Ячумата, проте тіло не знайдено. Кодзуе негайно вилітає до Токіо. З братом вона не бачилась кілька років. Він займався проблемами мікробіології в якомусь інституті. У літаку в Кодзуе виникає “видіння”: машина мчить звивистою дорогою й зривається вниз. Кодзуе розуміє, що до неї повернулися здібності екстрасенса, які вона мала впродовж певного часу.

У Токіо Кодзуе зустрічається зі старим другом, Кенске Кайтою, й умовляє його допомогти в пошуках брата. На під’їзді до греблі Яцумата Кодзуе познає місце, побачене телепатично, де потерпів аварію брат. На озері вона помічає аквалангістів. Виявляється, що це – Дзьо й Кацумі, співробітники служби безпеки фірми “Ґої каґаку”, де працював Юміхіко. Дорогою до фірми Кодзуе за допомогою телепатії дізнається про засідку й своєчасно попереджає Кацумі та Дзьо. Вони здогадуються про її надзвичайні здібності. Директор інституту, Сайкі, влаштовує жорстоку “перевірку” й упевнюється, що Кадзуе і справді екстрасенс.

Сайкі розповідає, що Юміхіко Тійоґі створив новий різновид бактерій “РЦ”, здатних руйнувати цемент, але втік, прихопивши контейнер зі штамом. Сайкі гадає, що за цим криється фірма-конкурент “Ітіґі сейяку”, таємно фінансована ЦРУ, оскільки штам “РЦ” може бути використаний як біологічна зброя. Ймовірно, до цієї фірми належав і Акацукі, який сповістив про зникнення Юміхіко. Сайкі заручається підтримкою Кодзуе в пошуках Юміхіко.

“Видіння” показує Кодзуе, що брат переховується в горах на дачі коханки. Кодзуе “бачить”, як туди вдираються озброєні люди…

Примчавши туди, Кодзуе знаходить трупи жінки та двох чоловіків. Дзьо, що її супроводжує, висловлює припущення, що з чоловіками розправився Юміхіко.

У Токіо Акацукі знову телефонує Кодзуе й виманює її з дому. Кодзуе вивозять і погрозами домагаються допомоги в розшуках Юміхіко, що мав передати штам “РЦ” фірмі “Ітіґі сейяку”. Її директор, Катода, твердить, що не вони, а якраз фірма “Ґої каґаку” працює на ЦРУ. У вирішальний момент лунає телефонний дзвінок: це Юміхіко Тійоґі. Він висуває нові умови передачі “РЦ” і погрожує інакше розпилити препарат над Токіо. Він каже, що “для спроби” заклав “РЦ” до греблі ГЕС у Яцумата. Юміхіко попереджає, що стежить за їхніми діями, знає про викрадення Кодзуе, й вимагає негайно її звільнити.

Кодзуе повертається додому. Їй спадає на думку, що брат також наділений телепатичними здібностями, сильнішими, ніж її власні (тому їй не вдавалося “побачити” його).

Кодзуе вирішує залишити роботу та зайнятися пошуками брата. Видіння зруйнованої греблі асоціюється в неї з почутим від Юміхіко.

Кодзуе, Сайкі і Катода, з яким Сайкі уклав “перемир’я”, вирушають до греблі Яцумата. На подив керівника служби експлуатації, який із недовірою сприйняв звістку про бактерії, які живляться цементом, у греблі виявлено різке збільшення просочування води й підвищення температури.

Через короткий час відбувається землетрус, гребля руйнується, вода з водосховища затоплює околиці.

Кодзуе оточують щоразу нові надприродні явища: полтергейст, мимовільне письмо. Завдяки останньому вона дізнається, що брат знаходиться на теплоході “Блакитні острови”. Кодзуе залишає тимчасову схованку на фірмі “Ґої каґаку” та знову звертається по допомогу до Кенске Кайти. Вони вирушають до місця стоянки теплохода.

Кодзуе й Кенске зустрічаються з Юміхіко, але тут з’являються Сайкі й Катода, супроводжувані охоронцями, які стежили за Кадзуе. На їхні погрози й вимоги повернути бактерії “РЦ” Юміхіко відповідає, що невдовзі препарат буде розпилено над Токіо, аби через руйнацію десятимільйонного міста примусити все людство визнати необхідність змінення нинішнього трибу життя. Юміхіко стріляє в себе. Перед смертю він телепатичним шляхом переказує сестрі, де знаходиться “РЦ”.

Кодзуе знаходить контейнер і тікає від Сайкі, Катоди та Кенске Кайти, які її супроводжу­вали. Вона відчуває, як її власна свідомість змагається зі свідомістю мертвого брата, яка вселилася в її мозок. Юміхіко прагне навіяти їй свою волю. Переслідувачі, вдавшися до допомоги поліції, наздоганяють Кодзуе на даху хмарочоса. На якусь мить їй удається перебороти волю брата, вона віддає капсулу з бактеріями Кенске й падає, втративши свідомість.

“Дух” Юміхіко зникає, але Кодзуе втратила пам’ять. Повільно відновлюється її здоров’я завдяки піклуванню Кенске.

А тим часом у Токіо починають діяти бактерії “РЦ”, занесені на взутті тими, хто побував на руїнах греблі в Яцумата…

 

Напишіть листа перекладачевіdubinskyi@narod.ru 

 

НАРОДное творчество

МЕТА - Украина

Hosted by uCoz